22 березня громадськість відзначає Всесвітній день водних ресурсів. Свято було запроваджено з метою донести до широкого загалу відповідну інформацію, привернути увагу суспільства до проблем, що існують в галузі і, відтак, сприяти їхньому вирішенню. Яким чином відзначили цей день в Черкаському регіональному управлінні водних ресурсів? Впродовж тижня відбулося чимало тематичних заходів, та сьогодні хотілося б розповісти  про зустріч з підростаючим поколінням.

Представники РУВРа завітали з доповіддю та тематичною презентацією до черкаської школи № 10. Відверто кажучи, коли обирали цільову аудиторію були певні вагання. Адже старшокласникам навряд чи можна щось нове сказати про воду, та й наскільки цікаво це для них. Тому, порадившись із директором школи, обрали другі класи.

Ось і настав момент істини: діти зайняли свої місця в актовій залі і приготувалися слухати. І тут стало зрозуміло, що єдиний спосіб втримати їхню бурхливу енергію – це знання, вміння чітко, доступно донести інформацію, тому в папери довелось зазирати лише декілька разів. Не можна сказати, що увесь зал чув те, що хотіли до нього донести, однак ті, хто хотів не лише слухав, а й запитував. Наприклад, що означає поняття «водні ресурси», що таке «прісна вода» і т.д. Сподобався їм і «мультфільм» (так діти назвали презентацію). Адже запам’ятали, що робота управління пов’язана із Кременчуцьким водосховищем, воно має 9 насосних станцій та одним із напрямків роботи є  експлуатація захисних гідротехнічних споруд навколо водосховища.

– Я почув, що є два види води: прісна та солона і більше на землі солоної. Тому прісну потрібно берегти. А ще для мене було несподіванкою почути, що є вода, яка горить, – каже другокласник Арсен Дідковський.

– Це свято проводять для того, щоб люди берегли воду, адже з кожним роком її стає все менше. Дорослій людині за день потрібно випивати 2 літри води, тоді дитині 1 літр. На екрані ми побачили, як відбувається руйнування берега, тому управління проводить роботи, щоб береги залишалися цілими, – доповнює однокласника Мар’яна Савчук.

Що ж, легко говорити на діловій зустрічі чи під час круглого столу, інших інформаційних заходів, що об’єднують людей, які працюють у певній сфері, над екологічною темою. Та зовсім по-іншому ось із такими реципієнтами. Однак, можливо, з молодшої школи й варто починати? І тоді не доведеться бити на сполох з приводу тієї чи іншої екологічної проблеми, будити суспільну думку та свідомість, формувати екологічну культуру. Це буде зроблено, починаючи зі шкільної лави.

Related posts:


Читайте также:

Добавить комментарий

Войти с помощью: 

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*